Хотинська битва 1621 р. стала вагомою подією в історії Європи. Невід’ємною складовою для розуміння її змісту та перебігу є дослідження поля битви, зокрема локалізації на місцевості військ ворогуючих сторін. Впродовж ХІХ – початку ХХІ ст. дослідниками запропоновано близько десятка варіантів реконструкцій поля битви, в т.ч. розміщення військ Речі Посполитої. Більшість із реконструкцій – схематичні, що не дає змоги зробити чітку прив’язку до навколишнього середовища й у повній мірі розкрити хід протистояння. Шляхом опрацювання писемних, іконографічних, археологічних джерел, співставлення даних топографії і топонімії запропоновано новий варіант реконструкції ключової ділянки поля битви, зайнятої з метою оборони польсько-литовськими військами та запорозькими козаками. Розташування військ нанесено на детальну топографічну основу. Позиції військ Речі Посполитої локалізовано на площі близько 4,5 км2 у межах сучасного м. Хотин і на його південних околицях. Вони складалися з таких частин: табір польсько-литовських військ, окремі передові укріплення (кам’яний замок, міст-переправа через р. Дністер і примостове укріплення, мурована церква, шанці Вейгера, Любомирського, Жичевського, Денгоффа та Лермунта, табір лісовчиків), табір Війська Запорозького і зайняті козаками ділянки фронту. Інформативність джерел закономірно більша стосовно польсько-литовських позицій у порівнянні з козацькими. Новим кроком у вивченні поля Хотинської битви 1621 р. мають стати в першу чергу археологічні дослідження.
The Battle of Khotyn in 1621 became an important event in the history of Europe. The study of the battlefield is an integral component for understanding its content and course, in particular, the localization of the troops of the opposing sides in the area. During the 19th and early 21st centuries researchers proposed about a dozen options for reconstruction of the battlefield, including placement of troops of the Polish-Lithuanian Commonwealth. Most of the reconstructions are schematic, which makes it impossible to make a clear reference to the environment and to fully reveal the course of the confrontation. By studying written, iconographic, archaeological sources, comparing topography and toponymy data, a new version of the reconstruction of the key part of the battlefield, occupied for the purpose of defense by Polish-Lithuanian troops and Zaporizhzhya Cossacks, is proposed. The location of the troops is plotted on a detailed topographical basis. The positions of the troops of the Polish-Lithuanian Commonwealth are located on an area of about 4.5 km2 within the boundaries of the modern Khotyn and on its southern outskirts. They consisted of the following parts: a camp of Polish-Lithuanian troops, separate advanced fortifications (a stone castle, a crossing bridge over the Dniester and a near bridge fortification, a brick church, the chances of Weyher, Lubomirski, Zyczewski, Denhoff and Lermont, the camp of lisowczyki), the military camp of Zaporozhian Host and the sections of the front occupied by the Cossacks. The informativeness of the sources is naturally more regarding the Polish-Lithuanian positions compared to the Cossack ones. The archaeological research should be a new step in the study of the field of the Khotyn Battle of 1621.
Bitwa pod Chocimiem w 1621 r. stała się ważnym wydarzeniem w historii Europy. Integralnym elementem pozwalającym na zrozumienie jego treści i przebiegu jest badanie pola walki, w szczególności rozmieszczenie oddziałów walczących stron na tym terenie. W XIX i na początku XXI wieku badacze zaproponowali kilkanaście opcji rekonstrukcji pola bitwy, w tym rozmieszczenie wojsk Rzeczypospolitej. Większość rekonstrukcji ma charakter schematyczny, co uniemożliwia jednoznaczne odniesienie się do otoczenia i pełne ukazanie przebiegu konfrontacji. Studiując źródła pisane, ikonograficzne, archeologiczne, porównując dane topograficzne i toponimiczne, proponuje się nową wersję rekonstrukcji kluczowej części pola bitwy, zajętej do obrony przez wojska polsko-litewskie i kozaków zaporoskich. Położenie wojsk jest wykreślone na podstawie szczegółowej topografii. Stanowiska wojsk Rzeczypospolitej znajdują się na obszarze około 4,5 km2 w granicach współczesnego miasta Chocim i na jego południowych obrzeżach. Składały się z następujących części: obozu wojsk polsko-litewskich, oddzielnych fortyfikacji wysuniętych (zamek murowany, most przeprawowy na Dniestrze i fortyfikacja przed mostem, cerkiew murowana, szance Weyhera, Lubomirskiego, Zyczewskiego, Denhoffa i Lermonta, obóz lisowczyków), obóz Wojska Zaporoskie oraz odcinki frontu zajęte przez kozaków. Informacyjność źródeł jest oczywiście większa w stosunku do stanowisk polsko-litewskich w porównaniu z kozackimi. Nowym krokiem w badaniach pola bitwy chocińskiej z 1621 r. powinny być przede wszystkim badania archeologiczne.
